Судові справи з ПриватБанком щодо кредитної заборгованості

Ситуація та юридична проблема

Заочним рішенням суду з клієнта на користь АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто значну кредитну заборгованість. На підставі рішення відкрито виконавче провадження та накладено арешт на майно.

Клієнт не погоджувався з розміром заявленої банком заборгованості та звернувся за правничою допомогою.

Правова позиція та дії адвоката

Після ознайомлення з матеріалами справи було подано заяву про перегляд заочного рішення. Суд її задовольнив: заочне рішення було скасовано, а справу призначено до нового розгляду.
Під час повторного розгляду було подано відзив на позов ПриватБанку та витребувано необхідні докази. Суд першої інстанції відмовив банку у задоволенні позову.
ПриватБанк оскаржив рішення. За результатами апеляційного розгляду позов було задоволено лише частково — з клієнта стягнуто 37 018 грн.

Результат та практичне значення

У результаті захисту розмір стягнення на користь ПриватБанку було суттєво зменшено — до 37 018 грн.

Кейс показує практичне значення своєчасного перегляду заочного рішення та перевірки розрахунку кредитної заборгованості: навіть після відкриття виконавчого провадження розмір вимог банку може бути істотно переглянутий судом.

Ситуація та юридична проблема

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з клієнта 53 548,90 грн кредитної заборгованості.

Спір виник після того, як сторонні особи отримали несанкціонований доступ до Приват24 та здійснили операції з рахунками клієнта, у тому числі за рахунок кредитних коштів. Клієнт того ж дня повідомив банк про шахрайство та звернувся до поліції, однак частина операцій продовжилася і після такого повідомлення.

Частину незаконно списаних коштів банк повернув, але іншу частину включив до кредитної заборгованості та звернувся до суду.

Правова позиція та дії адвоката

Основна позиція захисту полягала в тому, що банк не довів вини клієнта у розголошенні даних або вчиненні інших дій, які дали можливість стороннім особам провести спірні операції.
Також було звернуто увагу на те, що до розрахунку заборгованості включено кошти, отримання та використання яких самим клієнтом не доведено, а також нараховані на них проценти.
Суд погодився, що надані банком розрахунок заборгованості та виписка не підтверджують належним чином наявність і розмір заявленого боргу.

Результат та практичне значення

Суд повністю відмовив ПриватБанку у стягненні з клієнта 53 548,90 грн.
Додатковим рішенням із банку також було стягнуто 10 000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
ПриватБанк оскаржив рішення, однак апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Кейс показує, що у спорах щодо несанкціонованих операцій ключове значення мають своєчасне повідомлення банку, докази вини користувача та правильність розрахунку заборгованості.

Ситуація та юридична проблема

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з клієнтки 35 338 грн заборгованості за кредитним договором.

Клієнтка не погоджувалася з наявністю та розміром заявленої банком заборгованості й звернулася за правничою допомогою.

Правова позиція та дії адвоката

У справі було підготовлено відзив на позов та клопотання про витребування доказів у банку, яке суд задовольнив. Після отримання матеріалів до суду також подавалися додаткові письмові пояснення та заперечення щодо вимог ПриватБанку.

За результатами розгляду суд першої інстанції повністю відмовив банку у задоволенні позову.

ПриватБанк оскаржив рішення. Апеляційний суд частково задовольнив апеляційну скаргу лише в частині мотивів рішення, однак результат спору на користь клієнтки залишився незмінним: вимоги банку про стягнення 35 338 грн задоволені не були.

Результат та практичне значення

ПриватБанку повністю відмовлено у стягненні з клієнтки 35 338 грн. кредитної заборгованості.

За результатами апеляційного перегляду також було підтверджено відсутність підстав для стягнення заявленої банком суми.

Кейс показує практичне значення перевірки доказів банку та розрахунку заборгованості: сам факт пред’явлення банком розрахунку боргу не означає автоматичної доведеності вимог у суді.

Ситуація та юридична проблема

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з клієнта 40 603,20 грн кредитної заборгованості.

Заборгованість виникла після несанкціонованих операцій з кредитною карткою. До їх проведення заборгованість за кредитом була відсутня. Клієнт заперечував отримання спірних кредитних коштів та раніше вже домігся в судовому порядку відновлення залишку коштів на рахунку і скасування нарахувань, пов’язаних із такими операціями.

Правова позиція та дії адвоката

До суду було подано відзив на позов, у якому заперечувалася доведеність отримання клієнтом спірних кредитних коштів та обґрунтованість розрахунку банку.
Суд встановив, що належних і допустимих доказів особистого отримання клієнтом коштів, внаслідок яких виникла заявлена заборгованість, банк не надав.
Також було враховано обставини, встановлені попереднім судовим рішенням щодо несанкціонованих операцій з рахунком клієнта.

Результат та практичне значення

Суд повністю відмовив ПриватБанку у стягненні 40 603,20 грн кредитної заборгованості.

ПриватБанк оскаржив рішення, однак апеляційний суд залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.

Кейс показує, що банк повинен довести не лише розрахунок заборгованості, а й факт отримання та використання кредитних коштів саме клієнтом, особливо якщо борг виник унаслідок спірних або несанкціонованих операцій.

Ситуація та юридична проблема

АТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з клієнта 34 075,13 грн кредитної заборгованості.

Клієнт заперечував правильність розрахунку банку, зокрема нарахування процентів та визначення розміру заборгованості за кредитним договором.

Правова позиція та дії адвоката

У справі було підготовлено відзив на позов та заперечення щодо розрахунку ПриватБанку.

Захист звертав увагу на відсутність належних доказів погодження клієнтом умов щодо процентів, комісій та інших платежів, а також на необґрунтованість розрахунку заборгованості.

Суд першої інстанції повністю відмовив ПриватБанку у позові.

Банк оскаржив рішення. Апеляційний суд погодився, що заявлений банком розмір заборгованості належним чином не підтверджений, однак встановив наявність непогашеного тіла кредиту лише у сумі 5 867,35 грн.

Результат та практичне значення

За результатами апеляційного розгляду замість заявлених ПриватБанком 34 075,13 грн з клієнта було стягнуто лише 5 867,35 грн.
Таким чином, розмір стягнення було зменшено більш ніж у п’ять разів.
Кейс показує практичне значення перевірки розрахунку кредитної заборгованості та документів, якими банк підтверджує погоджені сторонами умови кредитування.